Інформація:

Засновники МНТУ

Київський Міжнародний Науково-Технічний Університет (МНТУ) є типовим представником сучасної системи вищої освіти. Його засновники: Національний технічний університет України "Київський Політехнічний Інститут", Інститут кібернетики ім. В.Г. Глушкова НАН України, корпорація ІВМ. МНТУ в 2004 році пройшов державну акредитацію і має ліцензію Міністерства світи України АА №232531 на здійснення освітньої діяльності.

На організаційних зборах 17 листопада 1992 року юридичними та фізичними учасниками, а саме: Київським політехнічним інститутом, Інститутом кібернетики ім. Глушкова НАН України, фірмою ІВМ ( в подальшому Засновники) було укладено Угоду про створення Міжнародного науково-технічного університету (МНТУ). 7 квітня 1993 року Угоду та Статут було підписано: від Київського політехнічного інституту ректором Згуровським М. 3., Від Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України директором В.С. Михалевичем, від фірми ІВМ - керуючим справами ІВМ в Україні К. Шонебором. Статут МНТУ 2 серпня 1993 р. було затверджено Міністерством освіти України, а 11 серпня 1993 р. зареєстровано державною адміністрацією Шевченківського району м. Києва (свідоцтво про реєстрацію №4041, реєстраційні №0091-4541-СП). Відповідно до статуту МНТУ, Концепції діяльності та програми розвитку університет згідно з рішенням колегії Міністерства освіти від 26.05.93 р., яким затверджено рішення Міжгалузевої акредитації комісії про внесення МНТУ до Державного реєстру закладів освіти України, розпочав підготовку спеціалісті в по таких на прямках (спеціальностях): Інформаційні технології та інжерія знань; Управління бізнесом; Електроніка; Механіка.

Історія створення Київського політехнічного інституту

31 серпня 1898 року відбулися урочистості з нагоди відкриття Київського політехнічного інституту, де директор Департаменту торгівлі та мануфактури оголосив Височайше повеління з цього приводу. На той час в КПІ було чотири відділення: -механічне (109 студентів), -інженерне (101 студент), сільськогосподарське (87 студентів), хімічне (63 студенти). Ідея створення технічного навчального закладу виникла ще 18 лютого 1880 року. Цукрозаводчики Південно-Західного краю, "бажаючи ознаменувати 25-річчя перебування на престолі Царя-Визволителя Олександра II, вирішили зібрати необхідний капітал для спорудження технічного закладу". На заснування інституту було зібрано добровільні пожертви загальною сумою 1 000 374 крб. 53 коп. При вартості будівництва і обладнання інституту 2 650 000 карбованців. Серед організацій та людей, які внесли кошти, були: Київська міська Дума - 300000 крб., Терещенко з синами - 150000 крб., Київський земельний банк - 15 000 крб., Товариство Красилівського цукрового заводу - 2 000 крб., А.Брадзький - 5 крб.; загалом 139 товариств, банків, заводів, установ, окремих громадян внесли свої пожертви на зазначену суму.

"Загальний об'єм усіх будівель Київського політехнічного інституту імператора Олександра II, не враховуючи низкидерев'яних будівель і будівель другого дослідного поля (станція для випробувань сільськогосподарських пристроїв і машин), складає досить значну суму - 26 560 куб. см. Ця кількість між окремими спорудами розподіляється таким чином: Головний корпус - 14 114 куб. см., хімічний павільйон - 5 557 куб. см., механічна майстерня (2 будівлі) - 2 643 куб. см., скотний двір - 296 куб. см. І кам'яні службові будівлі - 27 куб. см. "25 листопада 1896 року в будинку П.І.Бродського, "громадянина м. Києва і в минулому гласного думи", під головуванням С.М.Сольського (Київський міський голова) відбулося засідання представників міської Управи, Біржового комітету, навчального, технічного і фінансового світу м.Києва, на якому прийнято Протокол, "...що складає власне перший фактичний документ в історії вищого технічного учбового закладу в м. Києві". У цьому документі зазначалось, що "... найбільш прийнятим типом нового навчального закладу визначити тип Політехнічного інституту, що складається з кількох відділів різних спеціальностей, за прикладом політехнікумів у Цюриху, Карлсруе, Мюнхені, Відні, Ганновері, Аахені, Дрездені, Ризі тощо". Науково-методичну допомогу під час організації та становлення інституту надали корифеї російської науки Д.І.Менделєєв, М.Є. Жуковський, К.А.Тимірязєв та інші. Першим головою Державної екзаменаційної комісії КПІ у 1903 році був Д.І. Менделєєв.

Сьогодні Київський політехнічний інститут - найбільший вищий навчальний заклад України. Враховуючи велику організаторську роль Київського політехнічного інституту в підготовці інженерних і наукових кадрів, Указом Президента України за №289/95 від 8 квітня 1995 року "Про Київський політехнічний інститут" йому надано статус Національного технічного університету України.

Історія створення інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України

Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України широко відомий в Україні та за її межами науковий центр з вирішення фундаментальних і прикладних проблем з інформатики та обчислювальної техніки, впровадження їх методів і засобів в народне господарство й соціальну сферу. Історія інституту починається з 1957 року, коли був заснований Обчислювальний центр Академії наук України, перетворений в 1961 році в Інститут кібернетики, на який покладались завдання розвитку обчислювальної техніки і кібернетики та їх застосування в усіх галузях господарства, науки, оборони. Засновником директором інституту до 1982 року був академік Віктор Михайлович Глушков (1923-1982 рр.), ім'я якого сьогодні носить інститут. З 1982р. по 1994р Інститут очолював академік Володимир Сергійович Михалевич.

У період з 1992 р. по 1997 р. на базі автономних підрозділів інституту було створено Інститут програмних систем НАН України, Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, Інститут космічних досліджень НАН України та Національного космічного агенства України, Інститут прикладного системного аналізу НАН України та Міносвіти і науки України, Міжнародний науково- навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та Міносвіти І науки України, які увійшли до складу створеного у 1992 році Кібернетичного центру НАН України. Сьогодні в інституті працює понад 300 наукових співробітників, серед яких 15 членів Національної академії наук України, 55 докторів та більш ніж 200 кандидатів наук. Серед співробітників інституту відомі вчені академіки НАН України І.В.Сергієнко, Н.З.Шор, І.М.Коваленко, Ю.М.Єрмольєв, Члени- кореспонденти НАН України І.Д.Войтович, В.С.Дейнека, Ю.Г.Кривонос, О.А.Летичевський, Б.М.Малиновський, Т.П.Мар'янович, О.В.Палагін, І.М.Парасюк, О.Л.Перевозчикова, В.В.Скопецький, А.О.Чикрій.

Міжнародні наукові зв'язки Інституту охоплюють широке коло провідних наукових центрів світу. Серед них Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (Австрія), Цюрихський університет (Швейцарія), Технічний університет імені Отто фон Геріке (ФРН), Нью-Йоркський політехнічний інститут, Стенфордський науково-дослідний інститут, Кеплерівський університет (Австрія), Лондонський Сіті-університет. Велика увага приділяється співробітництву з науково-дослідними інститутами Російської академії наук та провідними вищими навчальними закладами Росії. Це Обчислювальний центр РАН, Інститут обчислювальної математики, Центральний науково-дослідний інститут ім. О.М.Крилова, Інститут проблем інформатики, Міжнародний центр астрономії та біологічних досліджень, Математичний інститут ім. В.О.Стєклова, Інститут проблем механіки, Інститут математики та механіки Уральського відділення РАН, Московський державний університет, Московський фізико-технічний Інститут, С.-Петербурзький державний університет та інші. Плідні наукові зв'язки підтримуються також з науковими центрами Інших країн СНД.

Історія створення компанії ІВМ

Влітку 1911 р. в Нью-Йорку була зареєстрована фірма, яка отримала назву Computing Tabulating-Recording ( CTR). Штат компанії складав 1300 співробітників. Діяльність компанії CTR заключалась в розробці і виробництві електричних табуляторів для роботи з перфокартами, які можна рахувати попередниками сучасної комп'ютерної техніки. Завдяки цьому продукту нова фірма зуміла швидко завоювати свій сектор ринку і відкрити декілька відділів в Америці і Канаді.

В 1914 році компанію очолив Томас Уотсон, який залишався головою фірми на протязі 42-х років. На сьогоднішній день в її розпоряджені 325 тисяч висококласних спеціалістів, 9 наукових лабораторій, в яких звершуються відкриття світового значення, а також заводи, випускаючі надійну інноваційну техніку і програмне забезпечення по всьому світу. Комп'ютери ІВМ можна побачити на Уол-Стріт, на борту космічного корабля і в шкільному класі. Дослідження в наукових лабораторіях ІВМ виходять за рамки комерційних Інтересів і мають значення для всієї світової науки. ІВМ залишається лідером серед компаній по кількістю отриманиих патентів на винаходи в США і є найбільшим провайдером послуг Інтернет. Корпорація здійснює свою діяльність в 164 країнах світу. На початку тисячоліття корпорація відмічає свій 90-й день народження. Компанія ІВМ відлічує свою істерію з 1911р., коли три великі компанії - International Time Recording Company Computing - Tabulating - Recording) об'єдналися. У 1924 р. корпорація одержала нинішню назву - ІВМ (International Business Machines).

© 1996-2017 «Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету»